Також прочитайте: Україна шукає ще 2 млрд євро для імпорту газу
Кошти на картці під прицілом: як не стати жертвою шахраїв
Як діють зловмисники
Фінансові аферисти атакують через фішингові SMS/листи, підмінені дзвінки “нібито від банку”, фальшиві сайти та фейкові служби доставки. Їхня мета — змусити вас назвати одноразовий код, PIN, CVV або перейти за шкідливим посиланням для доступу до рахунку. Також активно використовують соцмережі й маркетплейси: вимагають передоплату або нав’язують установку підозрілих застосунків.
Що робити
За ключовими порадами ми звернулися до Антона Разумного, члена правління ПриватБанку з питань комплаєнсу.
- Не повідомляйте OTP/PIN/CVV і паролі — банк їх не запитує.
- Переривайте підозрілі дзвінки та самі передзвонюйте на офіційний номер.
- Входьте до банку лише через застосунок або вручну набраний сайт; перевіряйте домен і HTTPS.
- Не переходьте за скороченими лінками, не встановлюйте застосунки з невідомих джерел.
- Увімкніть ліміти, 3D Secure і сповіщення за всіма операціями.
Аналітика
- Соціальна інженерія — головний вектор: жодна технологія не врятує, якщо користувач сам віддає коди.
- Сценарії все частіше мультиканальні (дзвінок + месенджер + “доставка”); оцінюйте контекст і не поспішайте.